Селера коренева

Зріж верх і низ, постав корінь на дошку й зрізай товсту шкірку смугами згори донизу. Потім промий заглиблення під проточною водою; для салату натри корінь одразу в миску з лимонним соком, щоб м’якоть не темніла.

Наріж кубиками приблизно по 3 см і вари в підсоленій воді 15–20 хвилин, доки шматочки легко проколюються ножем. Злий воду й розімни селеру з маслом або вершками; для ніжнішого пюре зварити її можна разом із картоплею.

Наріж брусочками або часточками, перемішай з олією, сіллю та чебрецем і виклади одним шаром. Запікай при 200 °C близько 30–40 хвилин, перевернувши посередині: краї мають підрум’янитися, а середина стати м’якою.

Обирай твердий важкий корінь без м’яких плям, тріщин і плісняви; невеликі екземпляри зазвичай легше чистити й різати. Не лякайся вузлуватої поверхні — головне, щоб усередині корінь був щільний, без порожнин і темних ділянок.

Не мий корінь до використання: поклади його в перфорований пакет або загорни в папір і тримай у шухляді холодильника. Очищені шматки зберігай у герметичній посудині в холодильнику та використай протягом кількох днів.

Її додають до супів і бульйонів, запікають як гарнір або перетворюють на пюре. Для салату «ремулад» тонко натирають селеру й заправляють гірчичною майонезною заправкою; свіжий лимонний сік допомагає зберегти світлий колір.

У супі чи запіканці її можна замінити ріпою або кольрабі: ріпа має виразніший, трохи гострий смак, а кольрабі — м’якший і капустяний. Для пюре підійде картопля, але смак і консистенція страви будуть іншими.

Коренева селера — це округлий потовщений корінь із щільною м’якоттю, яку варять, запікають або їдять сирою в салатах. Стеблову зрізають заради соковитих хрустких стебел; у ній менше енергії — 15 ккал на 100 г проти 37 ккал у кореневій.