Заварний крем

Розітри жовтки з цукром і крохмалем, а гаряче молоко вливай тонкою цівкою, постійно збиваючи. Поверни суміш у каструлю й вари на помірному вогні, весь час помішуючи, доки крем не загусне; готовий крем протри крізь сито, якщо грудочки все ж утворилися.

Крем із крохмалем потримай на слабкому вогні ще приблизно хвилину після появи перших бульбашок, не припиняючи мішати: так крохмаль повністю загусне. Не вари довго й не нагрівай різко — жовтки можуть згорнутися.

Переклади крем у чисту неглибоку посудину й накрий харчовою плівкою так, щоб вона торкалася поверхні: це запобігає утворенню шкірки. Охолоди й постав у холодильник; використай упродовж двох-трьох днів. Не залишай заварний крем за кімнатної температури довше ніж на дві години.

Ним начиняють еклери, профітролі й трубочки, прошаровують торт «Наполеон» та наповнюють тарталетки. Для еклерів і профітролів дочекайся, поки крем повністю охолоне, перш ніж перекладати його в кондитерський мішок.

Заварний крем зазвичай готують із молока, жовтків і крохмалю та використовують як начинку або прошарок. Пудинг частіше подають окремим десертом; його текстура залежить від рецепта, але він нерідко має щільнішу, желеподібну консистенцію.

Для простого прошарку підійде густий ванільний пудинг, охолоджений до кімнатної температури. Він може бути менш насиченим на смак, тож для торта, який має добре тримати форму, обирай саме густий пудинг, а не рідкий десертний крем.

Заварний крем готують із нагріванням яєць, а не додають сирими наприкінці. Якщо готуєш його вдома, постійно помішуй і прогрій до загустіння; не куштуй суміш із сирими жовтками та молоком.