Шпинат у вершковому соусі

Промий листя й готуй його на пательні під кришкою 2–3 хвилини, поки воно зів’яне. Відтисни зайву рідину, додай вершкове масло, вершки й трохи тертого мускатного горіха та прогрій ще кілька хвилин.

Так: розморозь шпинат, добре відтисни його, щоб соус не став водянистим, і прогрій у пательні з вершками та маслом 5–7 хвилин. Подрібнений шпинат можна додавати безпосередньо, а цілі листки — спершу порізати.

Спершу випари зайву вологу зі шпинату, а вершки додай на помірному вогні. Для густішого соусу вмішай ложку борошна в розтоплене масло до додавання вершків; після цього не кип’яти соус бурхливо, щоб він не розшарувався.

Він пасує до картопляного пюре, запеченої картоплі, яєць і білої риби. Для страви «по-флорентійськи» шпинат у вершковому соусі подають із яйцями або кладуть під рибу чи курятину.

Охолоди страву й постав у закритій посудині в холодильник не пізніше ніж за дві години після приготування; з’їж протягом двох днів. Розігрівай лише потрібну порцію на малому вогні, помішуючи, до рівномірно гарячого стану.

Можна, але після розморожування вершки іноді розшаровуються, а листя стає м’якшим. Розморожуй страву в холодильнику й повільно прогрій, часто помішуючи; для найкращої текстури заморожуй шпинат окремо, а вершковий соус додавай після розморожування.

У шпинаті у вершковому соусі вершки або молочний соус вкривають листя, тоді як тушкований шпинат готують із невеликою кількістю рідини чи жиру й подають без густого соусу. Тушкування зручне для гарніру, а вершковий варіант — коли хочеться більш насиченої страви.