Сушений нут

Так: промий його й залий холодною водою щонайменше на 8 годин, а краще на ніч; нут набухне й звариться рівномірніше. Перед варінням воду злий і налий свіжу.

Після замочування вари його в свіжій воді на тихому кипінні приблизно 45–90 хвилин, доки зерна легко роздавлюються виделкою. Без замочування може знадобитися близько 2 годин; у скороварці замочений нут зазвичай готовий за 20–30 хвилин.

Звари нут до дуже м’якого стану, злий воду, але залиш трохи відвару. Подрібни з тахіні, лимонним соком, часником і сіллю, вливаючи відвар потроху, щоб хумус став кремовим.

Зварений нут додають до фалафелю, карі, рагу й салатів; він також добре смакує в супах, зокрема в марокканській харира. Для фалафелю зазвичай подрібнюють замочений, але не зварений нут.

У супі чи рагу заміни його сухим горохом у приблизно тій самій кількості, але стеж за готовністю: горох може розваритися швидше. Для хумусу замість нуту можна взяти варену білу квасолю, хоча смак і густина будуть іншими.

У сушеному горосі трохи більше білка: 21,6 г на 100 г проти 21 г у сушеному нуті. Горох швидше розварюється й частіше стає основою густого супу, тоді як нут краще тримає форму.

Тримай його сухим у щільно закритій банці або контейнері, подалі від тепла, вологи й сонця. Якщо нут пахне затхло або на ньому з’явилася пліснява, не використовуй його.

Ні: сирий сушений нут твердий і важко перетравлюється. Спочатку замочи його, а потім повністю звари; навіть після замочування сирим його не їдять.