Червона квасоля

Замочи її на 8–12 годин, злий воду й залий свіжою. Доведи до сильного кипіння та вари щонайменше 30 хвилин, потім тихо вари ще приблизно 45–90 хвилин, доки зерна не стануть м’якими.

Не клади суху квасолю одразу в повільноварку: за невисокої температури природний токсин у сирих зернах може не зруйнуватися. Спершу замочи її, відвари у свіжій воді при сильному кипінні щонайменше 30 хвилин, а вже потім доготуй у мультиварці.

Відкинь квасолю на друшляк і промий холодною водою, щоб змити рідину з банки. Вона вже зварена, тож додай її до супу чи соусу наприкінці й прогрій кілька хвилин, або відразу клади в салат.

Вона добре тримає форму в чилі, густих супах і салатах. Для грузинського лобіо квасолю тушкують із цибулею, часником, зеленню та спеціями; консервовану додають ближче до кінця, щоб зерна не розварилися.

У чилі та супах її можна замінити квасолею пінто або білою квасолею: смак трохи зміниться, але обидві добре вбирають соус. Для салату підійде нут, хоча він щільніший і має виразніший горіховий присмак.

Остуди її та прибери в закритій посудині в холодильник не пізніше ніж за дві години після приготування; використай протягом 3–4 днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю відвару.

Ні. Сира й недоварена квасоля містить фітогемаглютинін, який може спричинити отруєння; замочування саме по собі його не знешкоджує. Не куштуй зерна до повного приготування й не використовуй повільноварку для сухої квасолі без попереднього кип’ятіння.