Суп місо

Зніми каструлю з вогню: розмішай місо-пасту в ополонику гарячого бульйону, а тоді влий суміш назад. Не кип’яти суп після цього — так аромат пасти залишиться виразнішим.

Основою слугує бульйон дасі, а найпоширеніші додатки — кубики тофу, вакаме та тонко нарізана зелена цибуля. Додавай сушені вакаме ближче до кінця: у гарячому бульйоні вони швидко розм’якшуються.

Звари дасі на комбу й сушених грибах шиїтаке замість бульйону з пластівців боніто, які роблять із риби. Додай місо-пасту, тофу, вакаме й зелену цибулю.

Так: швидко охолоди залишки, перелий у закриту посудину й постав у холодильник. Розігрівай лише потрібну порцію до гарячого стану, не доводячи до кипіння після додавання місо.

Світла місо-паста зазвичай м’якша й солодкувата, а темна — насиченіша та солоніша. Якщо ще не знаєш, який смак тобі до вподоби, почни зі світлої пасти й додавай її потроху.

Ні: традиційний дасі часто готують із пластівців боніто, тобто сушеного тунця. Для вегетаріанського варіанта шукай суп на бульйоні з комбу або шиїтаке.

Місо-пасту зазвичай роблять із сої, тож суп може містити сою. Деякі пасти ферментують із ячменем або пшеницею; склад залежить від пасти, використаної для супу.

Суп місо набуває смаку завдяки ферментованій соєвій пасті та дасі, тоді як цибулевий суп — завдяки цибулі, яку довго обсмажують або тушкують. У місо часто додають тофу й вакаме, а до цибулевого — хліб і сир.