Сочевиця

Зазвичай ні: промий її в холодній воді й одразу вари. Замочування на кілька годин скоротить час варіння, але особливо корисне для цілої сочевиці.

Залий її водою приблизно у співвідношенні три до одного й вари тихо: червону — близько 10–15 хвилин, зелену або коричневу — 20–30 хвилин. Солі наприкінці, щоб зерна швидше стали м’якими.

Для салату обирай зелену або коричневу сочевицю, вари на слабкому кипінні й перевіряй зерна за кілька хвилин до кінця часу. Злий воду, щойно вони м’які всередині, але ще тримають форму.

Додай її до густого супу, рагу або салату з цибулею, зеленню та лимонним соком. З червоної сочевиці виходить кремова основа для далу, а ціла добре смакує в начинці для овочів.

Суху тримай у щільно закритій банці в прохолодній сухій шафі. Варену швидко охолоди, переклади в закриту посудину й зберігай у холодильнику до трьох днів.

Червона зазвичай швидше розварюється й стає кремовою, тому пасує для супів і далу. Зелена краще зберігає форму в салатах; на 100 г у ній 9,4 г білка, а в червоній — 10,6 г.

Суху сочевицю їсти сирою не варто: вона тверда й важко розжовується. Перед вживанням зерна потрібно зварити; проростки також краще ретельно промити й термічно обробити.

На гарнір зазвичай достатньо близько 60–80 г сухої сочевиці на людину; після варіння її об’єм збільшиться. У такій порції буде 7 г білка на кожні 100 г готового продукту.