Буряк

Помий буряк, загорни кожен коренеплід у фольгу й запікай за 200 °C приблизно 45–90 хвилин, залежно від розміру. Він готовий, коли ніж легко входить у середину; дай йому трохи охолонути, тоді шкірка зніметься легше.

Поклади буряк у каструлю з холодною водою й вари під кришкою на слабкому кипінні приблизно 40–90 хвилин, залежно від розміру. Не зрізай хвостик і не проколюй його під час варіння, щоб буряк не втратив сік.

Так: почисть коренеплід і натри його тонко або наріж соломкою для салату. Сирий буряк хрумкий і землистий на смак; добре поєднується з яблуком, морквою, лимонним соком і горіхами.

Зріж листя, залишивши короткі черешки, і поклади немитий буряк у перфорований пакет у шухляду холодильника для овочів. Листя зберігай окремо й використай за кілька днів, а зварений буряк тримай у закритій посудині в холодильнику до чотирьох днів.

Натри буряк і тушкуй окремо з невеликою кількістю бульйону або води; наприкінці додай трохи оцту чи лимонного соку. Кислота допомагає зберегти насичений колір, а готовий буряк додавай у борщ ближче до кінця варіння.

Для схожої солодкуватої землистої нотки спробуй запечену моркву, але вона не дасть такого кольору й щільної текстури. У холодному салаті ріпа буде хрусткішою та гострішою, тож заправ її лимонним соком і додай щось солодке, наприклад яблуко.

Так, молоде листя можна додавати сирим у салати, а грубіше — тушкувати або швидко обсмажувати, як шпинат. Перед приготуванням добре промий листки й відокрем товсті черешки: їм потрібно трохи більше часу.

Консервований буряк уже м’який і готовий до салату чи гарніру, але часто має кисло-солодкий маринад; свіжий можна запікати, варити або натирати сирим. У консервованому буряку приблизно 44 ккал на 100 г, а у свіжому — 42 kcal.