Біла паста

Опускай її в підсолений окріп і перемішай одразу, щоб не злиплася. Почни куштувати за 1–2 хвилини до часу, зазначеного на пакованні: паста має бути м’якою зовні, але з легкою пружністю всередині.

Посоли воду, коли вона закипить, а пасту додавай після того, як сіль розчиниться. Не додавай олію у воду: вона вкриває пасту й заважає соусу добре до неї прилипати.

Відміряй приблизно 75–100 г сухої пасти на одну дорослу порцію. Якщо подаєш її як гарнір або з ситним соусом, достатньо ближче до нижньої межі.

Охолоди її та постав у холодильник у закритій посудині не пізніше ніж за дві години після приготування; з’їж протягом 3–4 днів. Щоб розігріти, додай ложку води й прогрій на пательні або в каструлі.

До довгої пасти добре пасують песто й соус карбонара, а до трубочок чи спіральок — густий соус болоньєзе: він затримується всередині й між реберцями. Залиш трохи води після варіння та додай її в соус, щоб він краще обволікав пасту.

Цільнозернова паста має більше клітковини: 11,5 г на 100 г проти 3 г у білої пасти. Її смак виразніший і трохи горіховий, тож почни з суміші білої та цільнозернової, якщо хочеш поступово звикнути.

Свіжа паста м’яка й зазвичай вариться лише кілька хвилин, тоді як суху варять довше. Свіжа добре пасує до ніжних соусів із вершками чи маслом; суха краще тримає форму в запіканках і густих соусах.