лось

Лосятина пісна, тож швидко обсмажуй тонкі стейки на добре розігрітій пательні, а жорсткіші шматки довго тушкуй під кришкою з бульйоном. Для безпеки доведи середину цілого шматка до 63 °C і дай йому відпочити щонайменше 3 хвилини; фарш готуй до 71 °C.

Наріж м’ясо кубиками, підрум’янь і тушкуй у невеликій кількості рідини на слабкому вогні приблизно 2–3 години, доки шматки легко не проколюватимуться виделкою. Для печені цілим шматком закладай більше часу й перевіряй готовність термометром.

Лосятина добре підходить для печені, гуляшу, рагу та супу з коренеплодами. До неї пасують ялівець, чебрець, гриби й кисла ягода — наприклад, брусниця; трохи жиру або бекону допоможе зберегти соковитість.

Сиру лосятину тримай у холодильнику за температури до 4 °C і приготуй протягом 3–5 днів; фарш використай за 1–2 дні. Для довшого зберігання щільно загорни й заморозь: якість найкраще зберігається приблизно 6–12 місяців.

За наведеними харчовими даними, лосятина й оленина мають по 23 г білка на 100 г; в оленині трохи більше жиру — 2,42 г проти 1,5 г у лосятині. Обидва види м’яса пісні й добре смакують у тушкованих стравах.

Не їж сиру лосятину й не пробуй сирий фарш: у м’ясі дичини можуть бути паразити та шкідливі бактерії. Цілий шматок готуй щонайменше до 63 °C у середині й витримуй 3 хвилини, а фарш — до 71 °C.

Для основної страви візьми приблизно 85–115 г готової лосятини — шматок розміром із долоню. У такій порції є 23 г білка на кожні 100 г м’яса.