червона квасоля

Залий її холодною водою у великій мисці й залиш на 8–12 годин: квасоля набухне, тож води має бути щонайменше утричі більше, ніж квасолі. Перед варінням злий воду й промий зерна.

Після замочування вари її в свіжій воді: спершу не менш як 10 хвилин бурхливо кип’яти, а потім тушкуй на слабкому вогні приблизно 45–90 хвилин, доки зерна стануть м’якими. Не готуй замочену квасолю лише в мультиварці на повільному режимі.

Ні. Сира й недоварена червона квасоля містить природний лектин, який може спричинити сильне отруєння; обов’язково спершу прокип’яти її щонайменше 10 хвилин, а тоді вари до цілковитої м’якості.

Остуди її, переклади в закриту посудину й постав у холодильник не пізніше ніж за дві години після приготування; використай протягом 3–4 днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю рідини.

Вона добре смакує в українському борщі з квасолею, а також у лобіо, чилі кон карне й густих овочевих супах. Додавай уже зварені зерна наприкінці готування, щоб вони не розварилися.

Відкинь її на друшляк і промий холодною водою, щоб змити рідину з банки. Вона вже готова до вживання, тож додай її до салату відразу або прогрій кілька хвилин у супі чи соусі.

У супах і тушкованих стравах її можна замінити квасолею пінто або чорною квасолею в тій самій кількості. Для салату підійде нут, але він щільніший і має виразніший горіховий смак.