Свинячі ребра

Натри ребра сіллю та спеціями, загорни у фольгу й запікай за 150 °C приблизно 2,5–3 години, доки м’ясо легко не відходитиме від кістки. Наприкінці розгорни фольгу й підрум’янь ребра за 220 °C або під грилем кілька хвилин.

Для повільного запікання шукай м’ясисті ребра з рівномірними прошарками жиру й без підсохлих країв. Ребра з грудинки зазвичай жирніші й ситніші, а тонші реберця готуються швидше.

До них пасують печена картопля, капустяний салат, квашена капуста й соус на основі гірчиці або томатів. Запечені чи тушковані ребра також додають до борщу та густих овочевих рагу.

Сирі ребра тримай у закритій ємності на нижній полиці холодильника й приготуй протягом 1–2 днів. Готові охолоди, прибери в холодильник не пізніше ніж за 2 години й з’їж упродовж 3–4 днів; для довшого зберігання заморозь.

Яловичі ребра жирніші й енергетично щільніші: 346 ккал і 31,8 г жиру на 100 г проти 251 ккал і 20 г жиру у свинячих ребрах. Свинячі ребра зазвичай менші й добре поєднуються з кисло-солодкими маринадами.

Так: поклади їх у холодильник із маринадом на 4–12 годин, наприклад із гірчиці, часнику, паприки та невеликої кількості меду. Не залишай сире м’ясо маринуватися на столі, а маринад, що контактував із ним, не подавай як соус без кип’ятіння.

Колір сам по собі не показує, чи м’ясо готове: біля кістки воно іноді лишається рожевуватим навіть після належного приготування. Перевір термометром найтовщу м’ясну частину, не торкаючись кістки; для ніжних ребер зазвичай готують довше, доки м’ясо легко не відходитиме від кістки.