Чорний рис

Промий зерно кілька разів, залий водою у співвідношенні приблизно 1:2,5 і вари під кришкою на слабкому вогні 30–40 хвилин. Коли вода вбереться, вимкни вогонь і залиш рис накритим ще на 10 хвилин.

Замочування не обов’язкове, але 4–8 годин у холодній воді скорочують варіння й допомагають зерну рівномірно розм’якнути. Перед варінням злий воду й промий рис.

На гарнір зазвичай відміряють 60–75 г сухого рису на людину. Після варіння зерно збільшується в об’ємі, тож цього вистачає до основної страви.

Його горіховий смак пасує до запечених гарбузів, грибів, зелені, цитрусової заправки, риби й тофу. З нього також готують салати та різото; заради кольору додавай рис ближче до кінця, бо він забарвлює інші продукти.

Чорний рис — це різновид рису, а дикий рис належить до іншого роду рослин і має довге, вузьке зерно. На однакову масу в дикому рисі 101 ккал, а в чорному — 160 ккал.

Рис Венере — конкретний сорт чорного рису з виразним ароматом, а назва «чорний рис» охоплює кілька різновидів. Тож Венере можна вважати одним із видів чорного рису.

Переклади його з каструлі в неглибоку посудину й охолоди, не залишаючи надовго за кімнатної температури; потім щільно закрий і постав у холодильник на 3–4 дні. Розігрівай до гарячого стану, додавши трохи води, щоб зерно не пересохло.

Темний колір походить від пігментів у зовнішньому шарі зерна, тому вода стає фіолетовою, а іноді й інші продукти набувають цього відтінку. Щоб зберегти колір зерна, не промивай його надто довго й не зливай воду після варіння.