Зелена оливка

Сиру зелену оливку зазвичай не їдять: вона дуже гірка. Її вимочують і ферментують або обробляють лугом, а потім зберігають у розсолі чи маринаді.

Переклади їх у чисту посудину з кришкою й залий розсолом так, щоб оливки були повністю занурені. Тримай у холодильнику та діставай чистою ложкою.

Якщо розсіл для тебе надто солоний, швидко сполосни оливки холодною водою й обсуши. Для салату чи закуски з виразним смаком їх можна додавати просто з банки.

Додавай її до грецького салату, тапенади, піци та пасти; вона також пасує до риби й курятини. Для тапенади подрібни оливки з каперсами, часником і оливковою олією.

Зелена оливка зібрана до повного достигання, а чорна зазвичай стигліша; смак і спосіб оброблення теж можуть різнитися. У наведених даних чорна оливка має 176 ккал на 100 г, а зелена — 148 ккал.

Орієнтуйся на невелику жменю: оливки солоні й доволі жирні. У 100 г зеленої оливки — 15 г жиру.

Для солоного, пікантного смаку спробуй каперси або корнішони, але клади їх менше й куштуй страву перед додаванням солі. Якщо важлива саме м’якоть і соковитість, найкраще підійдуть чорні оливки.