Мушмула

Щойно зірвана мушмула тверда й терпка. Її залишають полежати в прохолодному місці, доки м’якоть не стане дуже м’якою, коричнюватою та майже кремовою; тоді смак стає солодшим і терпкість слабшає.

Розріж дуже м’який плід навпіл, вийми великі тверді кісточки й їж м’якоть ложкою або зніми її зі шкірки. Тверду, ще терпку мушмулу краще не їсти сирою.

Розклади плоди в один шар у прохолодному сухому місці й перевіряй щодня: м’які плоди одразу використай. Щоб пригальмувати достигання, поклади їх у холодильник; не складай у щільний пакет, бо пошкоджені плоди швидко псуються.

М’яка мушмула підходить для джему, желе й густого пюре. Провари м’якоть із невеликою кількістю води, протри крізь сито, щоб відокремити шкірку й кісточки, а тоді додай цукор і довари до бажаної густоти.

Мушмула, яку достигають після збирання, — це плід із терпкою м’якоттю, що стає м’якою та коричнюватою. Мушмула японська — інший плід: жовтий або помаранчевий, соковитий і придатний до їжі вже свіжим; її великі насінини не їдять.

Ні, кісточки мушмули тверді й неїстівні — вийми їх перед тим, як їсти плід або готувати пюре. Маленькій дитині подавай лише м’якоть без кісточок, щоб зменшити ризик удавитися.

Після збирання мушмула проходить дозрівання, яке називають блетуванням: м’якоть розм’якшується, а терпкий смак слабшає. Для цього не обов’язково чекати морозу — плоди можуть достигнути й у прохолодному приміщенні.