Морська сіль

Морську сіль отримують випарюванням морської води, а кухонну зазвичай добувають із покладів і часто подрібнюють дрібніше. За солоністю ложка крупних кристалів і ложка дрібної солі не рівноцінні: для точного дозування краще зважувати.

Дрібну морську сіль додавай у воду для пасти, супи й тісто під час готування, щоб вона встигла розчинитися. Великі пластівці залиш для посипання готової страви — так відчуватиметься їхній хрускіт.

Для риби зроби соляну оболонку: змішай крупну сіль із водою до консистенції вологого піску, щільно накрий рибу й запікай. Перед подаванням розбий оболонку та зніми шкіру разом із нею — риба залишиться соковитою й не буде пересоленою.

Пересип її в суху банку з щільною кришкою й тримай подалі від пари над плитою та бризок води. Якщо сіль злежалася, розімни грудки сухою ложкою.

Крупні пластівці добре завершують салати з помідорами, запечені овочі, стейки, рибу та шоколадне печиво: вони дають короткий хрускіт і виразні солоні вкраплення. Посипай безпосередньо перед подаванням.

У більшості страв її можна замінити кухонною або йодованою сіллю, але починай із меншої кількості: дрібні кристали щільніше вкладаються в ложку, ніж крупні. Для фінішного хрускоту заміна буде помітна.

Кристали утворюються під час випаровування морської води; розмір залежить, зокрема, від способу кристалізації та подрібнення. Відтінок може змінюватися через природні домішки, тож сам колір не означає, що сіль солоніша.