Конина

Конина пісніша за багато видів м’яса, тож не перетримуй її. Стейк завтовшки 2–3 см обсмаж на добре розігрітій пательні приблизно по 2–3 хвилини з кожного боку, потім дай йому відпочити 5 хвилин.

Замаринуй шматки на кілька годин у холодильнику з олією, часником, цибулею та кислим компонентом — наприклад, лимонним соком або оцтом. Перед смаженням зніми надлишок маринаду, щоб м’ясо підрум’янилося, а не тушкувалося.

Для швидкого смаження проси стейк або вирізку; для тривалого тушкування підійдуть жорсткіші шматки з лопатки чи ноги. Свіже м’ясо має бути пружним, без липкості й різкого стороннього запаху.

Тримай її в холодильнику за температури до 4 °C, окремо від готових продуктів, і приготуй протягом 1–2 днів. Для довшого зберігання щільно запакуй і заморозь; розморожуй у холодильнику, а не на столі.

Її смажать і тушкують, а в кухнях Центральної Азії готують бешбармак та кінську ковбасу кази. До м’яса пасують цибуля, часник, чорний перець і кислі соуси.

Сиру конину краще не їсти: під час подрібнення забруднення з поверхні можуть потрапити всередину. Особливо не готуй із неї домашній тартар; безпечніше добре просмажити м’ясо.

У конині 20 г білка на 100 г, а в оленині — 21 г. Оленина водночас пісніша: у ній 0,8 г жиру на 100 г проти 6,8 г у конині.