Кавун

Шукай кавун із матовою, не надто блискучою шкіркою та кремово-жовтою плямою на боці — там, де він лежав на землі. Стиглий плід зазвичай здається важким для свого розміру й відгукується глухим, а не дзвінким звуком на легкий стукіт.

Поклади цілий кавун у холодильник на кілька годин перед подаванням. Якщо плід уже розрізаний, тримай шматки в закритому контейнері й з’їж за кілька днів: м’якоть швидко вбирає запахи та підсихає.

Так: наріж м’якоть кубиками, прибери кісточки й заморозь шматки одним шаром на деку, а потім пересип у пакет або контейнер. Після розморожування кавун стає м’яким, тож найкраще додавати його замороженим у смузі або їсти як крижану закуску.

Спершу вимий шкірку під проточною водою й витри насухо, щоб ніж не переніс бруд із поверхні на м’якоть. Відріж кінці, постав кавун на зріз і розрізай на половини чи часточки на стійкій дошці.

Кавун добре смакує в холодному гаспачо: збий м’якоть із помідором, огірком, оливковою олією та краплею оцту. Також спробуй салат із кавуном, фетою та м’ятою або нанизай кубики на шпажки й швидко підрум’янь на грилі.

Так, кісточки кавуна їстівні, тож випадково проковтнуті не потребують особливих дій. Якщо хочеш окрему хрустку закуску, підсуши очищене насіння й обсмаж на сухій пательні.

Собаці можна запропонувати трохи м’якоті без шкірки та кісточок. Шкірка тверда й важко жуються, а кісточки краще прибрати, щоб тварина не вдавилася.

У порції кавуна масою 100 г є 4,5 г вуглеводів і 0,5 г клітковини. Кавун переважно складається з води, тому навіть велика скибка зазвичай не така солодка на смак, як сухофрукти.