Груша

Злегка натисни біля плодоніжки: стигла груша там трохи піддається, а решта плоду може лишатися твердою. Не орієнтуйся лише на колір — у багатьох сортів він майже не змінюється під час достигання.

Залиш її за кімнатної температури на кілька днів. Щоб прискорити достигання, поклади грушу в паперовий пакет разом із бананом або яблуком і щодня перевіряй м’якість біля плодоніжки.

Тверді груші тримай за кімнатної температури, доки вони не почнуть піддаватися біля плодоніжки; стиглі переклади в холодильник. М’які плоди перевіряй щодня й використовуй першими.

Розріж грушу навпіл і видали серцевину. Запікай зрізом догори за 180 °C приблизно 25–35 хвилин, доки м’якоть легко проколюватиметься виделкою; тверді плоди можуть потребувати більше часу.

Очисть плід, залишивши плодоніжку, і вари на тихому вогні в сиропі або суміші води з вином приблизно 20–30 хвилин. Не допускай бурхливого кипіння; готовність перевіряй тонким ножем.

Спробуй тонкі скибочки груші з блакитним сиром, волоськими горіхами й листям салату: солодкий плід добре врівноважує солоний сир. Для заправки підійде олія з невеликою кількістю оцту.

У пирозі чи крамблі грушу зазвичай можна замінити яблуком у такій самій кількості. Яблуко часто твердіше, тому наріж його тонше або дай начинці трохи довше побути в духовці.

Одразу збризни зрізи лимонним соком або змішай скибочки з кількома краплями соку. Якщо готуєш салат наперед, накрий його й постав у холодильник.