Чорна квасоля

Замочи її на ніч, злий воду й залий свіжою. Вари при тихому кипінні приблизно 60–90 хвилин, доки зерна легко розчавлюються; кислі складники, як-от помідори, додавай наприкінці.

Так: злий рідину й промий квасолю холодною водою, щоб прибрати зайву сіль і крохмалистий присмак. Вона вже готова, тож додай її до страви наприкінці й прогрій кілька хвилин.

Вона добре смакує в чилі, супах, тако й буріто, а також у салатах із кукурудзою, помідорами та лаймом. Додавай її до страви вже звареною: зерна збережуть форму, якщо перемішувати обережно.

Остуди її, переклади в закриту посудину й постав у холодильник; використай протягом трьох-чотирьох днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю рідини, у якій вона варилася.

У супах, чилі й начинках для тако її можна замінити червоною квасолею або квасолею каннеліні. Червона краще зберігає форму в густих стравах, а каннеліні має ніжніший смак.

У червоній квасолі трохи більше клітковини: 8,5 г на 100 г проти 8 г у чорній. Чорна квасоля також є джерелом клітковини.

Для салату, супу чи начинки зазвичай достатньо приблизно 150 г вареної квасолі — це близько однієї щедрої жмені. Така порція містить 170 ккал і 12 г білка.