Виноградний джем

Розімни виноград і вари на слабкому вогні, помішуючи, приблизно 20–30 хвилин, доки маса загусне. У винограді мало пектину, тож для надійнішого застигання додай пектин за інструкцією або трохи лимонного соку; краплю джему на охолодженій тарілці можна перевірити після кількох хвилин у холодильнику.

Злегка прогрій ягоди, доки вони полопаються, а тоді протри масу крізь сито: так відділиш кісточки й шкірку. Якщо хочеш джем із шматочками шкірки, спершу вийми кісточки вручну або розріж ягоди.

Тримай банку в холодильнику й набирай джем чистою сухою ложкою, щоб у нього не потрапляли крихти чи волога. Якщо з’явилися пліснява, бульбашки або незвичний запах, джем не їж.

Намасти його на млинці, сирники чи тости або додай ложечку до натурального йогурту чи вівсянки. Він також пасує до м’яких сирів і може стати солодкою начинкою для круасанів та печива.

Так: змішай його з гірчицею, оцтом або лимонним соком і змасти курку чи свинину наприкінці запікання, щоб цукор не підгорів. Почни з невеликої кількості й скуштуй соус перед подаванням.

У джемі зазвичай є м’якоть або дрібні частинки ягід, а желе роблять із процідженого соку, тому воно виходить прозорішим і гладеньким. Для джему ягоди розминають, а для желе сік відціджують, не відтискаючи м’якоть.

Для начинки в пирозі чи печиві візьми інший густий джем, наприклад вишневий або абрикосовий. Якщо замінюєш джем у соусі, краще обрати нейтральніший фруктовий смак і додати його потроху.