Пармезан

Натри його безпосередньо перед подачею на сухій дрібній тертці: так стружка буде пухкою й ароматною. Якщо сир м’який і кришиться, охолоди його в холодильнику 15–20 хвилин.

Загорни сир у пергамент або вощений папір, а зверху — нещільно у фольгу чи поклади в контейнер; тримай у холодильнику. Не загортай надовго в харчову плівку: у ній сир може відволожитися.

Так, найзручніше заморозити вже натертий сир у герметичному пакеті. Додавай його до гарячих страв прямо з морозилки; після розморожування шматок може стати крихким.

Дрібно натертий пармезан додають до різото, пасти, супу мінестроне й салату «Цезар». Для хрусткої сирної скоринки розсип його тонким шаром на деку й запікай при 200 °C близько 5 хвилин.

Для солоного, насиченого смаку натри пекоріно романо, але додавай його потроху — він зазвичай солоніший. Якщо потрібен м’якший і тягучий сир, підійде моцарела, хоча смак страви буде іншим.

Пармезан твердий, витриманий і легко натирається, а моцарела м’яка, свіжа й добре плавиться. У моцарелі 270 ккал і 27,6 г білка на 100 г; у пармезані — 404 ккал і 40 г білка.

Так, якщо вона чиста й на ній немає воскового покриття: добре відмий її та поклади в суп, рагу або соус, поки страва повільно готується. Кірка віддасть бульйону сирний аромат; перед подачею її зазвичай виймають.

У порції приблизно 20 г — невеликій жмені стружки або двох столових ложках тертого сиру — є 8 г білка. Через виразний солоний смак часто достатньо натерти його тонким шаром.