Біла цибуля

Біла цибуля зазвичай має м’якший, свіжіший смак і тоншу шкірку, тому її зручно їсти сирою в салатах і сальсі. На 100 г у ній 2 г клітковини, а в жовтій — 2,6 г.

Наріж її тонкими півкільцями й залий холодною водою на 10 хвилин, потім добре обсуши. Для виразнішої кислинки замість води можна ненадовго замаринувати цибулю в оцті з дрібкою солі.

Наріж цибулю тонко й готуй на сковороді з невеликою кількістю олії на слабкому вогні 25–35 хвилин, часто помішуючи. Не поспішай підсилювати вогонь: повільне підрум’янення дає солодкий смак, не спалюючи краї.

Цілі сухі цибулини тримай у прохолодному, темному й добре провітрюваному місці, не в герметичному пакеті. Розрізану цибулину поклади в закриту посудину в холодильник і використай протягом кількох днів.

Сира біла цибуля пасує до помідорів, огірків, зелені, квасолі та страв із риби чи м’яса. Її також додають до сальси, гуакамоле й сендвічів; після запікання вона добре поєднується з картоплею та сиром.

Так: у супах, рагу й смажених стравах замінюй її жовтою в тій самій кількості. Сира жовта цибуля зазвичай гостріша, тож для салату наріж її тонше й ненадовго замочи в холодній воді.

Так, її їдять сирою в салатах, сальсі та сендвічах; достатньо зняти сухе лушпиння й зрізати кінці. Якщо смак надто різкий, замочи нарізану цибулю в холодній воді на кілька хвилин.

У порції масою 100 г є 1,8 г білка. Білу цибулю зазвичай їдять як приправу чи овочеву добавку, а не як основне джерело білка.