Банан плантан

Зелений плантан дуже крохмалистий і твердий, тож його зазвичай варять, смажать або запікають. Стиглий із почорнілою шкіркою м’якший і солодший, але для звичного смаку його теж готують.

Зелений плід твердий і майже не солодкий; у міру достигання шкірка жовтіє, вкривається темними плямами, а м’якоть стає солодшою. Для солоних страв обирай зелений, для смажених солодких скибочок — добре стиглий.

Очисть плід, наріж навскіс скибочками завтовшки близько сантиметра й смаж у тонкому шарі олії на середньому вогні по 2–3 хвилини з кожного боку. Стиглі скибочки мають стати золотистими, а зелені — м’якими всередині.

Наріж зелений плантан товстими кружальцями й обсмаж у олії за 170–180 °C приблизно 3–4 хвилини. Розплющ кружальця та смаж іще близько 2 хвилин до хрусткої скоринки; патаконес подають із сіллю або соусом.

Залиш зелений плід за кімнатної температури: шкірка поступово пожовтіє й потемніє. Коли він достигне, поклади його в холодильник, щоб сповільнити подальше розм’якшення; шкірка може потемніти, але м’якоть збережеться довше.

Зелені плантани смажать двічі для патаконес або товчуть із часником і шкварками для пуерториканського мофонго. Стиглі смажені скибочки, відомі як мадурос, часто подають як гарнір.

Плантан зазвичай більший, твердіший і крохмалистіший, тому його частіше готують як гарнір, а не їдять сирим. Звичайний банан солодший і м’якший; на 100 г у ньому 92 ккал, а в плантані — 89 ккал.