Зелений перець

Обирай пружний перець із гладкою блискучою шкіркою, міцною плодоніжкою й без м’яких плям. Зморщена поверхня та темні вм’ятини часто означають, що він уже втрачає свіжість.

Поклади немитий перець у шухляду для овочів у холодильнику, у перфорований пакет або паперовий рушник. Мий його безпосередньо перед використанням; нарізаний перець щільно закрий і використай за кілька днів.

Вимий перець, обсуши, видали плодоніжку й насіння та наріж смужками або кубиками. Заморозь шматочки одним шаром на таці, а потім пересип у пакет; розморожувати перед додаванням у суп, рагу чи соус не потрібно.

Розріж його навпіл або на четвертинки, видали насіння, злегка змасти олією й запікай за 220 °C приблизно 20–25 хвилин, доки краї не підрум’яняться. Для фаршированого перцю запікай половинки з начинкою, доки вона повністю не прогріється.

Ні, для салатів і більшості страв шкірку залишають. Якщо хочеш ніжну м’якоть без шкірки, запікай перець до потемніння шкірки, накрий на кілька хвилин мискою або поклади в пакет, а тоді зніми її.

Він добре пасує до цибулі, помідорів, квасолі, рису, яєць і м’яса. Додавай його до овочевого рагу, супу, омлету, начинки для фаршированих перців або обсмаж із цибулею для фахітас.

Зелений перець зазвичай менш солодкий і має виразніший трав’янистий смак; червоний достигає довше й солодший. У страві зелений добре тримає смак серед інших яскравих складників, а червоний додає солодкості.

У салаті або начинці заміни його червоним чи жовтим солодким перцем: текстура буде схожою, а смак — солодшим. Якщо перець потрібен як ароматна основа для супу чи рагу, підійдуть селера або додаткова цибуля, хоча смак зміниться.