Шпинат

Бери пучок із пружним, насичено-зеленим листям без жовтих плям і слизьких ділянок. Молоде дрібне листя ніжніше й добре пасує до салатів, а велике — до гарячих страв.

Занур листя в миску з холодною водою, обережно перемішай і дай піску осісти на дно. Дістань шпинат руками, промий ще раз і добре обсуши; не виливай воду разом із листям.

Розігрій трохи олії, додай шпинат і готуй на середньому вогні, помішуючи, приблизно 2–3 хвилини — щойно листя зів’яне, знімай пательню з вогню. Вологе листя можна готувати без додавання води.

Не мий його перед зберіганням: загорни листя в сухий паперовий рушник і поклади в контейнер або пакет із доступом повітря в холодильник. Якщо рушник намокне, заміни його, щоб листя не стало слизьким.

Додавай його до зеленого борщу, крем-супу, омлету, пирога з сиром або пасти. Молоде листя смачне сирим у салаті, а велике зручно швидко протушкувати з часником.

У супі, пирозі чи начинці його можна замінити мангольдом або молодим листям буряка. Вони об’ємніші, тож наріж їх тонко й тушкуй трохи довше, ніж шпинат.

Це не близький родич звичайного шпинату, а тропічна ліана з товстим, соковитим листям. Під час нагрівання воно стає слизькуватим, тому малабарський шпинат особливо добре підходить для супів і тушкованих страв.

У порції вагою 100 г є 9 г клітковини. У приготованій страві її кількість на 100 г може відрізнятися, бо листя втрачає воду й зменшується в об’ємі.