Біла квасоля

Так: промий її й залий холодною водою на 8–12 годин, потім воду злий і промий квасолю. Замочування скорочує варіння й допомагає зернам зваритися рівномірно.

Після замочування залий її свіжою водою, доведи до кипіння й вари на малому вогні приблизно 45–60 хвилин, доки зерна легко роздавлюються виделкою. Кислі інгредієнти, як-от томати чи оцет, додавай наприкінці — вони сповільнюють розм’якшення.

Не їж її сирою чи недовареною. Після замочування доведи квасолю до активного кипіння щонайменше на 10 хвилин, а тоді вари на малому вогні до цілковитої м’якості.

Додавай її до овочевих супів і рагу, змішуй із часником, оливковою олією та зеленню для салату або розімни на пасту. Вона добре поєднується з томатами, розмарином, шавлією та копченою паприкою.

У супі її можна замінити нутом або великою білою квасолею: обидва варіанти зберігають щільну, кремову текстуру. Для салату підійде й сочевиця, але її зерна дрібніші й швидше розварюються.

Охолоди її, переклади в закриту посудину й постав у холодильник; використай протягом 3–4 днів. Для довшого зберігання заморозь порціями, бажано разом із невеликою кількістю відвару, щоб зерна не пересихали.

Так, злий рідину й промий зерна холодною водою, якщо хочеш прибрати її смак і частину солі. Консервована квасоля вже готова: додавай її до страви наприкінці, щоб вона не розім’ялася.