Абрикос

Обирай пружні, але трохи м’які плоди з виразним ароматом і рівномірним забарвленням; зеленуваті абрикоси зазвичай недостиглі. Уникай плодів із пліснявою, тріщинами чи мокрими темними плямами.

Тверді абрикоси залиш при кімнатній температурі на день-два, доки трохи пом’якшають. Стиглі тримай у холодильнику вільно складеними й вимий безпосередньо перед їжею.

Не їж ядро всередині кісточки: воно може містити амігдалін, з якого утворюється ціанід. Саму кісточку перед їжею виймай і викидай.

Абрикоси добре смакують у пирогах, крамблі, компоті та варенні. Для запікання розріж плоди навпіл, вийми кісточки й запікай зрізом догори приблизно 20 хвилин за 180 °C, доки м’якоть стане ніжною.

Так: розріж їх навпіл, вийми кісточки, розклади шматочки одним шаром і заморозь; потім пересип у герметичний пакет або контейнер. Розморожені абрикоси м’якші, тож найкраще підходять для компоту, соусу чи випічки.

У сушених абрикосах менше води, тому на 100 г припадає 188 ккал, а в свіжому абрикосі — 42 ккал. Сушені плоди також солодші й зручні для перекусу або додавання до каші.

Заміни їх персиками або нектаринами: розріж плоди, видали кісточки й розклади м’якоть у формі так само, як абрикоси. Соковиті персики можуть пустити більше соку, тож не накладай їх надто товстим шаром.

Ні, шкірка їстівна; достатньо добре промити плід під проточною водою й обсушити. Якщо готуєш однорідне пюре для соусу, шкірку можна зняти після короткого бланшування.