Маніок

Зріж кінчики, надріж товсту шкірку вздовж і зніми її разом із тонким внутрішнім шаром. Наріж корінь шматками, вари в підсоленій воді 20–30 хвилин, доки м’якоть не стане м’якою, а потім видали тверду серцевину.

Ні: сирий маніок може містити сполуки, що вивільняють ціанід. Завжди чисть його, нарізай і ретельно готуй; не куштуй сирі шматочки.

Обирай тверді корені без тріщин, м’яких плям і плісняви на зрізах. Цілий маніок тримай у прохолодному темному місці й використай невдовзі після купівлі; очищені шматки зберігай у воді в холодильнику та приготуй протягом кількох днів.

Варений маніок подають як гарнір із часниковою олією або соусом, а з пюре роблять коржі й крокети. З тертого маніоку готують касабе — тонкий корж, а з його крохмалю тапіоки — кульки для десертів і напоїв.

Маніок — це корінь, а тапіока — крохмаль, який із нього виділяють і переробляють. Тапіока має 127 ккал і 31 г вуглеводів на 100 г; її використовують для загущення та приготування кульок, тоді як маніок варять, смажать або печуть.

Для звичайного варіння свіжий маніок достатньо очистити, нарізати й ретельно зварити. Вимочування та триваліше сушіння застосовують у традиційній обробці гірких сортів; не їж їх, якщо не знаєш, як саме їх обробили.