Червона квасоля

Ні: сира й недоварена червона квасоля містить фітогемаглютинін, який може спричинити сильне отруєння. Суху квасолю замочи щонайменше на 5 годин, воду злий, а потім кип’яти у свіжій воді не менш як 30 хвилин; повільноварка не забезпечує достатньо високої температури.

Промий квасолю й замочи на ніч або щонайменше на 5 годин, потім злий воду. Залий свіжою водою, доведи до кипіння й вари до м’якості приблизно 45–90 хвилин; томати, оцет та інші кислі складники додавай наприкінці, бо вони сповільнюють розм’якшення.

Відкинь квасолю на друшляк і промий від рідини, якщо не хочеш, щоб вона загустила страву. Додай її до супу чи соусу за 5–10 хвилин до кінця: вона вже готова, тож її потрібно лише прогріти.

Охолоди її й прибери в закритій посудині до холодильника не пізніше ніж за дві години після приготування; з’їж протягом 3–4 днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю відвару.

Вона добре тримає форму в чилі кон карне, квасолевому супі та салатах. Додавай її до рагу або рису наприкінці готування, щоб зерна прогрілися, але не розварилися.

У 100 г червоної квасолі є 8,3 г білка й 9,8 г клітковини. Для супу чи салату зручно відміряти приблизно жменю готової квасолі — близько 80–100 г.