Аніс

Його подають охолодженим, невеликими ковтками, чистим або з водою чи льодом. Від холодної води напій може помутніти — це природна реакція анісових олій.

Спробуй додати трохи анісу до содової або змішати його з цитрусовим соком: солодкуватий смак із нотами лакриці добре поєднується з лимоном. Лий потроху, щоб він не перебив решту складників.

Так, невелика кількість анісу надає тісту виразного пряного аромату. Додавай його до здобного тіста, печива або сиропу для просочення; на відміну від насіння анісу, напій уже рідкий і може змінити консистенцію тіста.

Щільно закрий пляшку й тримай її в прохолодному темному місці, подалі від плити та сонця. Охолодження не обов’язкове, але перед подаванням напій можна поставити в холодильник.

Аніс — алкогольний напій із виразним солодкуватим анісовим смаком, а чай готують, настоюючи насіння анісу у воді. В анісовому чаї лише 2 ккал на 100 г, тож ці напої не взаємозамінні за міцністю й способом подавання.

Це близькі за ароматом, але не тотожні напої: аніс зазвичай солодший і його часто п’ють маленькими порціями або додають у коктейлі, тоді як анісову горілку подають як міцний алкоголь. Не плутай обидва напої з насінням анісу.

Ні: це алкогольний напій, тому не давай його дітям і тваринам. Тримай пляшку щільно закритою та поза їхньою досяжністю.