Тунець

Обсуши стейк, змасти олією й смаж на добре розігрітій пательні приблизно по 2 хвилини з кожного боку. Для безпечного повного приготування середина має прогрітися до 63 °C; після смаження дай стейку постояти кілька хвилин.

Обирай пружне м’ясо з чистим, свіжим морським запахом — не різким і не кислим. Якщо купуєш цілого тунця, очі мають бути ясними, а зябра — вологими й червоними.

Тримай його в холодильнику в найхолоднішій частині й приготуй протягом 1–2 днів після купівлі. Замороженого тунця розморожуй у холодильнику, а не на кухонному столі.

Тунець додають у салат нісуаз, пасту, сендвічі й суші. Консервований добре поєднується з білою квасолею, червоною цибулею та лимонним соком, а стейк — із кунжутом і соєвим соусом.

У сендвічі заміни його консервованим лососем або подрібненою вареною куркою. Для рослинного варіанта розімни нут із лимонним соком і гірчицею: він добре тримає форму в начинці.

Сирого тунця їдять у суші й сашимі, але для цього потрібна риба, призначена для споживання сирою та належно збережена в холоді. Звичайний свіжий стейк краще повністю приготувати; запах не дає змоги надійно визначити безпечність.

У тунці на грилі більше жиру й енергії: 12 г жиру та 200 ккал на 100 г проти 7,89 г і 189 ккал у запеченому тунці. На грилі швидше утворюється підрум’янена скоринка, а запікання дає рівномірніше приготування.