Помідори

Обирай пружні, важкуваті для свого розміру плоди з гладкою шкіркою та виразним томатним запахом біля плодоніжки. Дуже м’які помідори з тріщинами краще використати для соусу.

Для гладкого соусу шкірку легко зняти: зроби на кожному помідорі хрестоподібний надріз, опусти в окріп на 20–30 секунд, а тоді переклади в холодну воду. Для запікання й більшості салатів чистити їх не потрібно.

Розріж помідори навпіл або на четвертинки, виклади зрізом догори, збризни олією й запікай за 200 °C приблизно 20–30 хвилин, доки краї не підрум’яняться. Такі помідори пасують до пасти, каш і тостів.

Недостиглі помідори тримай за кімнатної температури плодоніжкою донизу, подалі від сонця. Стиглі найкраще з’їсти за кілька днів; якщо потрібно довше зберегти, поклади їх у холодильник, а перед подаванням дай зігрітися.

Помідори добре поєднуються з базиліком, часником, цибулею, оливковою олією, сиром і яйцями. Їх додають у грецький салат, гаспачо, шакшуку, піцу та томатний соус до пасти.

У супі чи соусі заміни свіжі помідори консервованими, а для густішого результату — томатним пюре, розведеним водою. У салаті повноцінної заміни немає: огірок дасть соковитість, але не томатний смак.

З погляду ботаніки помідор — плід, бо він розвивається з квітки й містить насіння. У кулінарії його зазвичай вважають овочем через несолодкий смак і використання в солоних стравах.

Так, стиглі помідори зазвичай їдять сирими: помий їх під проточною водою й видали плодоніжку. Не їж зелені частини рослини — листя та стебла не призначені для споживання.