Квасоля чорноока

Замочи її на 6–8 годин або на ніч, злий воду й залий свіжою. Вари на тихому вогні приблизно 35–45 хвилин, доки зерна стануть м’якими; сіль і кислі продукти додай наприкінці.

Замочування скорочує час варіння й допомагає зернам зваритися рівномірно, але це не обов’язково: без нього вари її близько 60–90 хвилин і перевіряй м’якість. Перед варінням промий квасолю та перебери її.

Після закипання зменш нагрів і вари без бурхливого кипіння, не перемішуючи часто. Почни перевіряти зерна через 30 хвилин після замочування: злий воду, щойно вони стали ніжними, але ще тримають форму.

Охолоди її не пізніше ніж за дві години, поклади в закриту посудину й тримай у холодильнику до 3–4 днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю рідини.

Додавай її до супів, рагу й салатів, поєднуй із рисом, томатами, цибулею та зеленню. Вона також підходить для страв на кшталт американського Hoppin’ John — квасолі з рисом і копченим м’ясом.

Так, у супах, рагу та салатах звичайна квасоля добре замінює чорнооку, але може потребувати іншого часу варіння. Якщо важлива дрібна форма й щільна текстура зерен, краще взяти коров’ячий горох.

Чорноока квасоля має світле зерно з темною плямою, а чорна квасоля — рівномірно чорну шкірку. Варена чорна квасоля містить 132 ккал і 8,7 г клітковини на 100 г, тоді як у чорноокій квасолі клітковини 7,2 г на 100 г.

Так, вона є джерелом клітковини: у порції 100 г є 7,2 г. Її зручно додавати до страв із крупами, щоб зробити їх ситнішими.