Морський карась

Зроби по два-три неглибокі надрізи з кожного боку, натри сіллю, поклади в черевце часточки лимона й гілочки чебрецю. Запікай на деку за 200 °C приблизно 20–25 хвилин; риба готова, коли м’якоть біля хребта легко розділяється виделкою.

Добре обсуши рибу паперовим рушником і злегка присоли; волога заважає шкірці підрум’янитися. Смаж у розігрітій олії на середньому вогні приблизно 5–7 хвилин з кожного боку, залежно від товщини.

У свіжої риби зябра вологі й червоні або рожеві, очі прозорі, а м’якоть пружна й швидко вирівнюється після натискання. Запах має бути чистим, морським, без різкої кислої чи аміачної ноти.

Поклади очищену рибу в закриту посудину на найхолоднішу полицю холодильника й приготуй того самого або наступного дня. Для довшого зберігання заморозь порційно в герметичному пакеті; розморожуй у холодильнику, а не на столі.

До запеченого чи смаженого карася пасують лимон, оливкова олія, петрушка, часник і простий гарнір — картопля, рис або овочі на грилі. У середземноморському стилі його запікають із помідорами, оливками та цибулею.

Це близькі назви для риб із родини спарових, але в торгівлі ними можуть називати різні види. У наведених харчових даних у морського карася 18 г білка на 100 г, а в доради — 18,9 г; дорада також жирніша.

Сирим його їдять лише після належного промислового заморожування, яке знешкоджує паразитів, і за умови бездоганного холодного зберігання. Для домашньої подачі безпечніше повністю приготувати рибу.

Так: у 100 г є 18 г білка. Це пісна риба з 2,9 г жиру на 100 г.