Морський гребінець

Добре обсуши м’ясо, розігрій пательню з тонким шаром олії й смаж гребінці на сильному вогні приблизно 1–2 хвилини з кожного боку, до золотистої скоринки. Не клади їх тісно: вони мають смажитися, а не тушкуватися у власному соку.

Свіже м’ясо має пахнути морем, бути пружним і вологим, але не слизьким; різкий аміачний запах — причина відмовитися від покупки. Заморожений гребінець має бути твердим, без пошкодженої упаковки та товстого шару криги.

Розморожуй його в холодильнику в закритій посудині, а не на кухонному столі; після розморожування обсуши й приготуй якнайшвидше. Свіжий гребінець тримай у холодильнику в посудині, прикритій кришкою, і використай протягом доби.

Його добре доповнюють лимон, вершкове масло, часник, петрушка й біле вино. Подавай із пастою, різото або пюре; гребінці по-провансальськи запікають із часником, зеленню та сухарями.

Сирий гребінець може містити небезпечні мікроорганізми, тож безпечніше їсти його термічно обробленим. Для страв із сирими морепродуктами потрібен продукт, призначений для такого вживання, але навіть це не усуває ризик повністю.

Скампі — ракоподібний, а гребінець — двостулковий молюск; це різні морепродукти з різною текстурою. У скампі 23,2 г білка на 100 г, а в морському гребінці — 9,3 г.

Готове м’ясо стає непрозорим і пружним, але всередині лишається ніжним. Знімай його з пательні, щойно воно втратило прозорість: зайві хвилини швидко роблять гребінець жорстким.