Морський гребінець

Добре обсуши м’ясо й смаж на дуже гарячій сковороді з невеликою кількістю олії приблизно 1–2 хвилини з кожного боку, до золотистої скоринки. Не переповнюй сковороду: гребінці мають смажитися, а не тушкуватися у власному соку.

Готове м’ясо стає непрозорим і пружним, але всередині лишається соковитим; щойно воно втратило склянистість, знімай його з вогню. Тривале смаження робить гребінець щільним і сухим.

Переклади його з морозильної камери в холодильник на ніч, поклавши в миску, щоб зібрати рідину. Перед приготуванням злий воду й ретельно обсуши м’ясо — інакше воно не підрум’яниться.

Тримай його в холодильнику в закритій посудині й приготуй того самого або наступного дня. Для довшого зберігання заморозь порціями; розморожений гребінець повторно не заморожуй.

Добре пасують лимон, вершкове масло, часник, петрушка та легкі гарніри — наприклад, картопляне пюре, різото або зелений салат. Не перевантажуй ніжний смак надто гострим чи солодким соусом.

У скампі трохи більше білка: 23,2 г на 100 г, а в морському гребінці — 23 г. Скампі — це ракоподібний, тоді як гребінець є двостулковим молюском.

Сирий гребінець може становити харчовий ризик, тому безпечніше готувати його до непрозорості й пружності. Для сирої подачі потрібен продукт, призначений для такого вживання, і бездоганне холодне зберігання.

Молюски можуть спричиняти алергічну реакцію, тож уперше давай лише невелику кількість добре приготованого м’яса. Для малих дітей наріж його дрібними шматочками, щоб зменшити ризик вдавитися.