Бразильський горіх

Як перекус візьми невелику жменю — приблизно 30 г: це близько 209 ккал і 5,1 г білка. Бразильські горіхи особливо багаті на селен, тож не варто регулярно їсти їх великими жменями.

Поклади горіх у міцний горіхокол і стискай, доки шкаралупа не трісне. Якщо горіхи дуже тверді, ненадовго замочи їх у воді, а потім витри насухо: так шкаралупу легше розколоти.

Розклади очищені горіхи одним шаром на деку й підсмажуй за 160 °C приблизно 8–10 хвилин, один раз перемішавши. Вони швидко темнішають, тож дістань їх, щойно з’явиться виразний горіховий аромат.

Тримай їх у щільно закритій банці в прохолодному темному місці, подалі від плити й сонця. Якщо купив багато, поклади частину в морозильник: жирні ядра так довше зберігають свіжий смак.

Подрібни їх у гранолу, додай до вівсянки чи фруктового салату або посип ними крем-суп із гарбуза. Вони також смакують у шоколадному печиві та в домашньому горіховому песто.

Волоський горіх містить 709 ккал і 15,7 г білка на 100 г, а бразильський — 698 ккал і 17 г білка. У бразильського горіха м’якший, вершковіший смак, а волоський зазвичай має виразну гірчинку.

Їстівне ядро — насінина великого плоду дерева, що росте в тропічних лісах Амазонії; його шкаралупа лежить усередині твердої округлої оболонки. Попри назву, дерево росте не лише в Бразилії.

Не давай собаці цілий горіх: він твердий і може спричинити вдавлення, а жирне ядро здатне подразнити травлення. Найбезпечніше не пригощати ним тварину й не залишати горіхи в доступному місці.