Журнал

Що варто знати перед переходом на низьковуглеводну дієту з високим вмістом жирів

На низьковуглеводній дієті з високим вмістом жирів значна частина енергії надходить з інших джерел, але єдиного варіанта такого харчування не існує. Цей посібник пояснює, що можна їсти, як вести облік і як зробити раціон збалансованим.

Низьковуглеводна дієта з високим вмістом жирів не має єдиного визначення

На низьковуглеводній дієті з високим вмістом жирів скорочують кількість багатих на вуглеводи продуктів і замінюють частину енергії з них жирами. Універсальної норми вуглеводів, яка підходить усім, немає, тож точна кількість залежить від людини й різновиду дієти. Деякі варіанти залишають місце для фруктів, бобових і цільнозернових продуктів, а в суворіших їх можуть обмежувати сильніше.

Низьковуглеводне харчування з високим вмістом жирів не обов’язково є кетогенною дієтою. Кетогенне харчування обмежує вуглеводи настільки, щоб організм почав виробляти кетони як альтернативне джерело енергії, тоді як звичайний низьковуглеводний раціон може до цього не призвести. Перш ніж змінювати свої цільові показники чи планувати страви, визнач, який саме підхід маєш на увазі.

  • Запиши, які саме продукти з вуглеводами плануєш обмежити, замість того щоб одразу виключати все.
  • Визнач, чи твоя ціль стосується загальної кількості вуглеводів, чи кількості без урахування клітковини.
  • Задай реалістичний діапазон у застосунку для обліку харчування, а не сприймай одне точне число як оцінку «зараховано» чи «не зараховано».
  • Подумай, як ця зміна вписується у твій розпорядок, харчові вподобання та звичні страви.

Вуглеводи є не лише в хлібі та макаронах

Хліб, рис, макарони й картопля — очевидні джерела вуглеводів, але не єдині. Фрукти, молоко, йогурт, бобові, соуси та багато готових продуктів також можуть містити вуглеводи. Якщо кілька днів вести облік звичного раціону, стане зрозуміло, які продукти мають найбільше значення саме у твоїх стравах.

Скоротити вуглеводи не означає відмовитися від усіх продуктів, які їх містять. Некрохмалисті овочі додають клітковину, колір і різноманіття, водночас містячи менше вуглеводів, ніж багато зернових або крохмалистих продуктів. Те, скільки їх можна включити, залежить від обраного підходу та решти раціону протягом дня.

  • Будуй страви навколо овочів, як-от листова зелень, гриби, кабачки, перець і цвітна капуста.
  • Перевіряй склад соусів, заправок і маринадів, адже вміст вуглеводів у них може відрізнятися.
  • Враховуй напої, перекуси й невеликі додатки до страв, а не лише основні прийоми їжі.
  • Відміряй порції достатньо послідовно, щоб записи відповідали тому, що ти справді з’їв або з’їла.

Збільшення кількості жирів може швидко підвищити енергетичну цінність раціону

Жири забезпечують приблизно 9 ккал на грам, тоді як вуглеводи й білки — приблизно по 4 ккал на грам. Отже, навіть невелика кількість жиру може дати чимало енергії, хоча страва й не здається великою. Якщо додавати сир, олію, горіхи, вершки й жирні соуси, не коригуючи решту раціону, споживання енергії може перевищити запланований рівень.

Високий вміст жирів не означає, що їх потрібно додавати якомога більше. Зазвичай ідеться про те, що після скорочення вуглеводів жири забезпечують більшу частку енергії. Продовжуй стежити за порціями, особливо олії, горіхових паст, горіхів, насіння, сиру й заправок, адже кількість цих продуктів легко недооцінити.

  • Відмірюй олію для приготування, а не наливай її на око.
  • Занось заправки, намазки й топінги в облік окремо від основної страви.
  • Обирай для страви одне чи два основні джерела жирів, замість того щоб за звичкою додавати кілька.
  • Звертай увагу, чи відповідають відчуття голоду й ситості енергетичній цінності, зазначеній у твоєму обліку.

Якість продуктів усе ще має значення

Низький загальний вміст вуглеводів не показує, чи є раціон різноманітним і поживним. Якщо основу страв становлять переважно оброблене м’ясо, сир і додані жири, у раціоні може залишитися мало місця для овочів, клітковини та різних джерел білка. Облік харчування допоможе дивитися не лише на вуглеводи, а й на раціон загалом.

Додавай до кожного основного прийому їжі чітко визначене джерело білка, а до нього — овочі й відповідне джерело жирів. Риба, яйця, птиця, тофу, темпе, натуральний йогурт, горіхи, насіння та деякі бобові можуть підійти — залежно від твоєї цільової кількості вуглеводів. Олія, авокадо, горіхи й насіння можуть додати жирів, але не обов’язково мають займати більшу частину тарілки.

  • Змінюй джерела білка протягом тижня.
  • Додавай некрохмалисті овочі кількох кольорів.
  • Включай багаті на клітковину продукти, які відповідають твоєму діапазону вуглеводів.
  • Більшість страв готуй з мінімально оброблених продуктів, але за потреби використовуй і практичні готові варіанти.
  • Стеж, чи не стає набір продуктів у твоєму раціоні дедалі одноманітнішим через повторення тих самих страв.

Не забувай про клітковину та рідину

Якщо скоротити кількість злаків, фруктів і бобових і не подбати про заміну, клітковини в раціоні може стати менше. Клітковина підтримує регулярне травлення й допомагає відчувати ситість після їжі. Урізноманітнити раціон допоможуть некрохмалисті овочі, насіння, горіхи, авокадо та відповідні порції фруктів із нижчим вмістом вуглеводів.

Різка зміна кількості клітковини може викликати дискомфорт — як через її збільшення, так і через зменшення. Змінюй раціон поступово, пий відповідно до спраги й стеж за реакцією травлення. Оптимальна для тебе кількість рідини й клітковини залежить від організму, активності та вибору продуктів, тож не вважай, що однакова норма підходить усім.

  • Додавай листові або хрусткі овочі до основних страв.
  • Додавай насіння чи горіхи, якщо вони пасують до страви й відповідають твоїй цільовій порції.
  • Залиш у раціоні трохи фруктів, якщо вони вписуються у твій діапазон вуглеводів.
  • Збільшуй кількість продуктів, багатих на клітковину, поступово, а не різко.

Заздалегідь продумай практичні аспекти

Такий спосіб харчування може вплинути на закупи продуктів, готування, харчування поза домом і спільні трапези. Дотримуватися його може бути складніше, якщо ти звик або звикла їсти хліб, рис, макарони чи картоплю, тож виріши, чим заміниш їх, перш ніж виключати. План, заснований на продуктах, які тобі справді подобаються, корисніший за жорсткий список, якого не вдасться дотримуватися.

Коли матимеш достатньо звичайних днів для спостереження за закономірностями, переглянь записи про харчування. Оцінюй вуглеводи, жири, білки, клітковину й загальну енергетичну цінність, а не зосереджуйся лише на одному показнику. Якщо через такий підхід ти постійно почуваєшся виснаженим або виснаженою, надмірно зосереджуєшся на їжі чи не можеш спокійно їсти у звичних життєвих ситуаціях, зроби паузу й подумай, чи підходить він тобі.

  • Заплануй кілька варіантів сніданку, обіду й вечері, які відповідають твоїй цілі.
  • Підготуй варіанти їжі для роботи, подорожей і напружених вечорів.
  • Виріши, як діяти під час спільних трапез із рідними чи друзями.
  • Регулярно переглядай свої цільові показники, а не зменшуй кількість вуглеводів автоматично.
  • Якщо не впевнений або не впевнена, чи доречна для тебе суттєва зміна раціону, звернися по індивідуальну пораду до належно кваліфікованого фахівця.

Також у журналі