Ревінь

Молоді тонкі стебла зазвичай достатньо помити й обрізати з обох кінців. Із товстих стебел зніми жорсткі волокнисті нитки ножем, якщо вони легко відходять.

Для шматочків, які мають зберегти форму, вистачає приблизно 5–8 хвилин тихого тушкування з невеликою кількістю води. Для пюре вари довше, поки стебла не стануть м’якими й не почнуть розпадатися.

Загорни немите стебло в ледь вологий паперовий рушник і поклади в холодильник; помий безпосередньо перед використанням. Для тривалого зберігання наріж ревінь і заморозь шматочки одним шаром, а потім пересип у пакет.

Його виразну кислинку добре врівноважують полуниця, яблука, ваніль і кориця. Ревінь додають у пироги, крамбли, компоти та джеми; у начинці для пирога змішай його з цукром і крохмалем, щоб сік не розмочив тісто.

Для схожої кисло-солодкої начинки візьми зелені яблука з невеликою кількістю лимонного соку. Яблука щільніші за ревінь, тож наріж їх дрібно й спершу трохи припусти, якщо начинка має швидко пропектися.

Так, їстівні стебла можна їсти сирими, але вони дуже кислі й волокнисті; наріж їх тонко та спробуй із йогуртом або в салаті. Листя ревеню не їж: воно містить багато щавлевої кислоти.

З погляду ботаніки ревінь — овоч: у їжу йдуть його стебла. У кулінарії його часто використовують як фрукт — у пирогах, варенні та компотах.