Курячий бульйон

Залий курку холодною водою, повільно доведи до легкого кипіння й зніми піну. Додай цибулю, моркву та лавровий лист і вари без бурхливого кипіння приблизно 1,5–2 години; проціди.

Візьми курячі спинки, крила або гомілки з кістками, а не лише філе. Для глибшого смаку спершу підрум’янь шматки в духовці за 220 °C близько 30 хвилин, а тоді вари їх із овочами.

Охолоди бульйон у холодильнику: жир застигне на поверхні, і його легко зняти ложкою. Якщо треба подати швидко, промокни жир паперовим рушником або обережно збери його ложкою з гарячого бульйону.

Перелий бульйон у неглибоку посудину й постав у холодильник не пізніше ніж за дві години після варіння; використай протягом трьох-чотирьох днів. Для довшого зберігання заморозь порціями, залишивши трохи місця для розширення.

Додай локшину або рис, моркву й шматочки курятини; овочі вари до м’якості, а локшину — за часом на пакованні. Для українського варіанта поклади картоплю та трохи зелені, а перед подаванням додай кріп.

Кубик — це концентрована приправа, а не готовий домашній бульйон: на 100 г у ньому 16 300 мг натрію, тож ним зазвичай приправляють воду невеликими порціями. Для м’якшого смаку використовуй власноруч зварений бульйон.

Так: заморозь бульйон невеликими порціями, а застиглі кубики переклади в герметичний пакет. Їх зручно додавати до соусів, підлив і страв із круп, коли потрібно трохи рідини для смаку.

Якщо вариш бульйон із цілої курки або великих шматків, перевір термометром найтовщу частину м’яса: вона має прогрітися щонайменше до 75 °C. Потім відділи м’ясо й поверни його до процідженого бульйону за потреби.