Ціла індичка

Обсуши тушку, посоли й поклади грудкою догори в жаровню; запікай за 180 °C. Щоб грудка не пересохла, зніми індичку з жару, щойно термометр у найтовстішій частині стегна, не торкаючись кістки, покаже 75 °C; перед нарізанням дай їй постояти 20–30 хвилин.

Найбезпечніше розморожувати її в холодильнику: закладай приблизно 24 години на кожні 2–2,5 кг і тримай тушку в піддоні, щоб сік не потрапив на інші продукти. Якщо часу мало, поклади індичку в герметичному пакеті в холодну воду й міняй воду кожні 30 хвилин.

Розраховуй приблизно 400–500 г сирої індички на людину з кістками; якщо хочеш залишки для сендвічів чи супу, бери більше. Переконайся, що тушка поміститься в холодильник і духовку.

Вимірюй температуру термометром у найтовстішій частині стегна та грудки, не торкаючись кістки: вона має сягнути 75 °C. Не покладайся лише на колір м’яса чи прозорість соку.

Тримай її в холодильнику в піддоні, на нижній полиці, щоб сік не капав на інші продукти, і приготуй протягом 1–2 днів. Якщо не встигнеш, заморозь у щільній упаковці.

До неї пасують печена картопля, коренеплоди, тушкована капуста й журавлинний соус. З потрухів можна зварити бульйон або зробити підливу.

Зніми м’ясо з кісток і швидко охолоди його в неглибокому контейнері. Залишки добре смакують у сендвічах, салаті, пирозі або супі; з кісток можна зварити бульйон.

У цілій індичці 22 г білка на 100 г, а в цілій курці — 19,4 г. Енергетична цінність майже однакова: 109 ккал у цілій індичці та 110 ккал у цілій курці.