Світлий соєвий соус

Світлий соєвий соус зазвичай рідший і солоніший на смак, тоді як темний — густіший, м’якший і часто трохи солодкий. Назви не завжди означають однаковий спосіб виробництва, тож орієнтуйся на смак і склад.

Змішай його з імбиром, часником і невеликою кількістю олії; для м’яса, риби чи тофу достатньо приблизно 15–30 хвилин маринування. Через солоність соусу додаткову сіль часто не потрібно додавати.

Для страви у воці влий соус наприкінці, коли овочі вже майже готові, і швидко перемішай. Так він рівномірно приправить продукти, але не пригорить на гарячому дні пательні.

Додавай його до локшини, смаженого рису, супів і страв із тофу, овочів чи м’яса. Він також пасує до пельменів і вареників як основа соусу для вмочування — змішай його з оцтом та імбиром.

Найближча заміна — звичайний соєвий соус, але почни з меншої кількості: він може бути насиченішим. Для страви без сої підійде кокосовий амінокислотний соус, хоча смак буде солодшим і менш виразним.

Щільно закрий пляшку й постав у холодильник, щоб довше зберегти аромат. Якщо соус помутнів, змінив запах або на ньому з’явилася пліснява, не використовуй його.

У соєвому соусі багато солі, тож дитячі страви краще готувати без нього, особливо для малюків. Для сімейної страви відклади дитячу порцію до додавання соусу.

Традиційний соєвий соус часто виготовляють із пшеницею, тому він може містити глютен. Для безглютенового варіанта шукай соус із чітким зазначенням «без глютену».