Легка моцарела

Назва «легка» зазвичай означає, що в сирі зменшили жирність, але це не гарантує менше калорій чи більше білка: у наведених даних легка моцарела має 16 г жиру на 100 г, а звичайна — 0 г.

Натри або наріж її тонко й розподіли поверх начинки: так вона прогріється рівномірніше. Випікай піцу за 220–250 °C приблизно 8–12 хвилин, доки сир не розплавиться; легка моцарела може тягнутися менше, ніж повножирна.

Так: наріж її кружальцями разом із помідорами, додай листя базиліку, оливкову олію та трохи солі. Для салату зручніше брати м’яку кульку, а перед нарізанням злити розсіл і промокнути сир, щоб страва не стала водянистою.

Тримай її в холодильнику в розсолі або в закритій посудині з чистою водою, якщо розсіл злитий; використай протягом кількох днів. Натерту моцарелу зберігай герметично закритою й не залишай надовго при кімнатній температурі.

Можна, найзручніше — натертою або порційними шматочками в герметичному пакеті. Після розморожування в холодильнику текстура може стати крихкішою, тому такий сир краще додавати до піци, запіканки чи гарячих бутербродів, а не подавати свіжим.

Візьми звичайну моцарелу, якщо важливі м’який смак і плавкість, або нежирний сир, якщо потрібен інший сир із подібною кількістю білка: у ньому 24,6 г білка на 100 г проти 24 г у легкій моцарелі. Нежирний сир плавиться інакше й може бути сухішим.

Так, її можна їсти просто так, додавати до салатів і холодних закусок. Зберігай сир охолодженим і не їж його, якщо упаковка пошкоджена або сир має незвичний запах чи вигляд.