Пюре з зеленого горошку

Для традиційного варіанта замочи сушений горох marrowfat на ніч, тоді вари в свіжій воді до м’якості, приблизно 30–45 хвилин. Розімни горох із сіллю та невеликою кількістю води від варіння; готове пюре має бути густим, але не сухим.

Так. Заморожений горошок вари 3–5 хвилин, а консервований лише прогрій і добре злий; розімни виделкою або коротко збий. Таке пюре буде яскравішим і менш густим, ніж варіант із сушеного гороху.

У британській кухні його часто подають до риби з картоплею фрі, рибного пирога або сосисок. Воно також пасує до печеної картоплі й овочевих котлет.

Злий зайву рідину перед розминанням і додавай воду від варіння по ложці, лише якщо пюре надто щільне. Якщо воно вже рідке, прогрій його кілька хвилин у каструлі без кришки, помішуючи.

Переклади його в закриту ємність і постав у холодильник не пізніше ніж за дві години після приготування; використай протягом трьох днів. Розігрівай порцію до гарячого стану, помішуючи.

Так: повністю охолоди, розклади невеликими порціями в герметичні контейнери й заморозь. Розморожуй у холодильнику, а перед подаванням прогрій у каструлі; якщо пюре стало густим, додай трохи води.

Для пюре з зеленого горошку зазвичай беруть молодий зелений горох або сушений горох marrowfat; пюре з колотого зрілого гороху має більш виразний, землистий смак і часто густішу текстуру. Це різні страви, хоча обидві готують розминанням вареного гороху.