Лімська квасоля

Замочи її на ніч, злий воду й залий свіжою. Доведи до кипіння, вари на тихому вогні приблизно 45–60 хвилин, доки зерна стануть м’якими; старі або великі зерна можуть потребувати більше часу.

Сушену квасолю краще замочити на 8–12 годин: так вона звариться рівномірніше й швидше. Перед варінням воду злий, а зерна промий. Консервовану або вже зварену замочувати не потрібно.

Охолоди її й постав у холодильник у закритій посудині; використай протягом кількох днів. Для довшого зберігання заморозь порціями разом із невеликою кількістю рідини, у якій вона варилася.

Її додають до густих супів і рагу, тушкують із помідорами та зеленню або подають як гарнір із часником і оливковою олією. М’яка, кремова текстура добре пасує до страв із овочами та копченостями.

У супі чи рагу її найпростіше замінити білою квасолею: вона теж добре тримає форму й має ніжний смак. Якщо в рецепті важлива кремова текстура, підійде також велика квасоля каннеліні.

Ні. Сира або недоварена лімська квасоля може містити шкідливі природні сполуки, тому сушені зерна потрібно повністю зварити; не куштуй їх до готовності.

Назва «масляна квасоля» пов’язана з її ніжною, кремовою текстурою після варіння, а не з додаванням масла. Лімська квасоля й масляна квасоля — поширені назви цього виду квасолі.