Хурма

У в’язкої хурми м’якуш має стати дуже м’яким, майже желеподібним: тверда ще містить багато танінів і в’яже рот. Плід сортів, які не в’яжуть, можна їсти й твердим.

Так, шкірка їстівна: добре помий плід і їж його цілим або наріж часточками. Якщо вона здається терпкою чи жорсткою, зніми її ножем або ложкою.

Розріж плід навпіл, за бажанням посип корицею та запікай зрізом догори за 180 °C приблизно 15–20 хвилин, доки м’якуш не стане ніжним. Така хурма смакує з вівсянкою, йогуртом або м’яким сиром.

Тверду хурму залиш за кімнатної температури; щоб прискорити дозрівання, поклади її в паперовий пакет із яблуком. Стиглі м’які плоди зберігай у холодильнику й з’їж за кілька днів.

Так. Заморозь цілий стиглий плід або м’якуш без шкірки в закритій посудині; після розморожування він стане м’яким і найкраще підійде для смузі, каші чи випічки.

Солодка хурма пасує до грецького йогурту, вівсянки, горіхів і сиру. У салаті поєднай її з руколою, м’яким козячим сиром та горіхами.

Сушена хурма щільна й жувальна, а солодкість у ній відчувається сильніше, бо з плодів видалили воду. Їж її як перекуску або дрібно наріж у кашу чи суміш горіхів і сухофруктів.