Золотий ківі

Злегка натисни на плід пальцями: стиглий трохи піддається, але не має бути м’яким чи пом’ятим. Твердий золотий ківі залиш при кімнатній температурі на день-два; яблуко поруч може прискорити достигання.

Так, шкірка золотого ківі зазвичай гладенька й тонка, тож плід можна їсти цілим після ретельного миття. Якщо шкірка не до смаку, розріж ківі навпіл і вибери м’якоть ложкою.

Стиглі плоди поклади в холодильник — так вони довше залишатимуться пружними. Розрізаний ківі накрий або поклади в закриту посудину й з’їж протягом кількох днів.

Він добре пасує до фруктового салату, смузі та вівсянки, а ще додає свіжості зеленому салату з м’яким сиром. Додавай шматочки наприкінці: фермент актинідин у ківі може завадити желатину застигнути, а молочним продуктам — довго зберігати приємну текстуру.

Візьми жовтий ківі, якщо хочеш схожої солодкості й соковитості, або зелений — для виразнішої кислинки. Нарізай заміну безпосередньо перед подаванням, щоб шматочки не пустили надто багато соку.

Золотий ківі зазвичай солодший і менш кислий, із гладенькою шкіркою; зелений має волохату шкірку та виразнішу кислинку. У зеленому ківі на 100 г 3 г клітковини, а в золотому — 1,8 г.

Свіжий золотий ківі може перешкодити желатину застигнути через фермент актинідин. Для желе спершу провари шматочки кілька хвилин або візьми консервований ківі, а свіжі додай уже після застигання.