Суміш квасолі

Якщо суміш суха й у ній різні види квасолі, найнадійніше варити їх окремо: дрібні зерна розварюються раніше за великі. Замочи кожен вид на ніч, злий воду, залий свіжою та вари на тихому кипінні до м’якості; сіль і кислі складники додай наприкінці.

Суху суміш замочи в холодній воді на 8–12 годин, а перед варінням воду злий і налий свіжу. Так зерна зваряться рівномірніше; консервовану суміш замочувати не треба.

Можна, якщо суміш містить зерна однакового розміру й приблизно однаково швидко готується. Для суміші з червоною квасолею спершу замочи зерна й прокип’яти їх у воді не менш як 10 хвилин; не готуй її лише на повільному нагріванні.

Додай її до борщу, овочевого супу чи рагу, або змішай із томатами, цибулею та спеціями для ситної страви. Відварена суміш також пасує до салату з зеленню та лимонною заправкою.

Тримай її в щільно закритій банці чи контейнері в сухій прохолодній шафі, подалі від сонця та вологи. Уже зварену квасолю охолоди, прибери в закритий контейнер і зберігай у холодильнику до трьох днів.

Так: злий рідину й промий квасолю під холодною водою, якщо хочеш прибрати солоний присмак і зайвий крохмалистий розсіл. Додавай її наприкінці приготування, бо зерна вже готові й можуть розпастися під час довгого кипіння.

У супі її найпростіше замінити вареною сочевицею або нутом, а в салаті — вареною квасолею одного виду. Сочевиця готується швидше, тож додавай її ближче до кінця варіння.