Помідор

Недостиглі помідори залиш при кімнатній температурі, плодоніжкою догори, доки вони не розм’якнуть і не набудуть насиченого кольору. Стиглі можна покласти в холодильник, щоб сповільнити псування; перед їжею дай їм нагрітися до кімнатної температури — так аромат буде виразнішим.

Розріж помідори навпіл, виклади зрізом догори, збризни олією й запікай за 200 °C приблизно 20–30 хвилин, поки краї не підрум’яняться, а м’якоть не стане м’якою. Час залежить від розміру: дрібні помідори приготуються швидше.

Надріж шкірку хрест-навхрест знизу, опусти помідор у киплячу воду на 20–30 секунд, а тоді переклади в холодну. Шкірка легко зніметься пальцями або ножем.

Свіжі помідори пасують до базиліку, огірка, цибулі, бринзи й оливкової олії; поєднай їх у салаті або поклади на брускету. Теплі помідори добре смакують із часником, квасолею та яйцями.

Для пасти, рагу чи супу візьми консервовані подрібнені помідори або томатну пасту, розведену водою. Паста густіша й насиченіша, тож додавай її потроху; нарізані консервовані помідори ближчі до свіжих за текстурою.

З погляду ботаніки помідор — плід, адже він розвивається із зав’язі квітки й містить насіння. У кулінарії його зазвичай вважають овочем через несолодкий смак і спосіб використання.

Так, промий помідор під проточною водою й обсуши чистим рушником, навіть якщо збираєшся знімати шкірку. Не мий його з милом або засобом для посуду.

Стиглий помідор має рівномірне забарвлення, приємний запах біля плодоніжки й трохи піддається легкому натисканню, але не має бути м’яким або водянистим. Зелені ділянки біля плодоніжки часто означають, що йому потрібно ще трохи полежати.